Росія наростила виробництво реактивних дронів-камікадзе Герань-4 і Герань-5. За оцінкою Головного управління розвідки Міноборони України, їхній щомісячний випуск уже перевищує виробництво ударних безпілотників Герань-2 із двигунами внутрішнього згоряння. Про це в суботу, 15 серпня, пише військовий портал Мілітарний.
Згідно з повідомленням, на початку 2026 року кількість реактивних безпілотників у російських атаках почала поступово зростати, а особливо помітною ця тенденція стала у червні-липні.
За даними ГУР, російська промисловість зараз може виробляти близько 3 тисяч реактивних Гераней-4/5 на місяць. Водночас обсяги виробництва Герані-2 оцінюються приблизно у 2,8 тисячі одиниць щомісяця.
Ймовірно, частину виробничих потужностей Росія переорієнтувала на випуск саме реактивних безпілотників.
Де Росія виробляє реактивні дрони
Основне виробництво російських ударних БПЛА розгорнуте у промисловій зоні Алабуга в Татарстані. Крім того, у РФ виготовляють дрони сімейства Гарпия на Іжевському електромеханічному заводі Купол.
Реактивні Герань-4 і Герань-5 належать до нових російських розробок, створених із використанням технологій, отриманих після співпраці Росії з Іраном у сфері Shahed.
Що відомо про Герань-4
Герань-4 стала розвитком попередньої реактивної моделі Герань-3. Конструкцію фюзеляжу адаптували для польотів на вищих швидкостях, а також встановили потужніший двигун.
Розмах крила дрона становить близько 3 метрів, довжина – приблизно 3,5 метра. Водночас максимальна злітна маса зросла із 350 до 450 кг.
Як зазначають у ГУР, безпілотник отримав китайський турбореактивний двигун із тягою близько 160 кгс. Це дозволило збільшити крейсерську швидкість до 350–500 км/год, а заявлену дальність польоту – приблизно до 850 км.
Герань-5 схожа на крилату ракету
Герань-5 має іншу конструкцію. За зовнішнім виглядом вона більше нагадує крилату ракету, ніж класичний дрон із дельтоподібним крилом.
Апарат оснащений китайським реактивним двигуном TELEFLY TF-TJ2000A із тягою близько 200 кгс. Бойова частина важить до 90 кг, а заявлена дальність ураження сягає близько 1000 км.
Таким чином, реактивні дрони дають Росії змогу використовувати ударні БПЛА, здатні рухатися значно швидше за традиційні “шахеди” з поршневими двигунами.
Чому Україна не може атакувати завод в Алабузі
Російське підприємство з виробництва дронів розташоване в Татарстані, поблизу Єлабуги. Україна вже завдавала ударів по об’єктах російської нафтової промисловості в Татарстані, однак наразі не має технологічної можливості завдавати вогневого ураження безпосередньо по виробничих потужностях Алабуги.
Водночас підприємство залишається однією з пріоритетних цілей через масштаби виробництва, пише Мілітарний. За останні роки росіяни суттєво розширили виробничі потужності, перетворивши Алабугу на один із ключових центрів виробництва ударних безпілотників.
Раніше повідомлялося, що на озброєнні російських військ з’явився новий дрон-камікадзе Упир-18.
Чергова модель дронів РФ стала реактивною – Флеш
