Останнім часом з’явилися два помітні інтерв’ю з впливовими російськими фігурами, які відкрито вказують на необхідність завершення війни. Зокрема, у колонці російського мільярдера Андрія Мельниченка для видання The Economist, а також у розмові анонімного генерала російської армії з незалежним журналістом чітко простежується думка, що Росія опинилася у глухому куті, але Путін все одноне готовий іти на переговори на невигідних для себе умовах. Аналітики дослідили ці публічні заяви та пояснили, на які саме приховані процеси всередині російських еліт вони вказують. Необхідно уникнути “поганих сценаріїв” Журналісти The Economist провели ґрунтовну бесіду з підсанкційним олігархом Андрієм Мельниченко, засновником великих компаній “ЄвроХім” та “СУЕК”.
В інтерв’ю олігарх висловлює припущення, що останнім часом західні країни заявляють про необхідність знищення російського суверенітету або його радикального обмеження і бачить у цьому небезпеку. Він застерігає Захід від спроб занурити Росію в хаос. “Знищення суверенітету не вирішує проблему безпеки; воно усуває єдиний механізм, за допомогою якого проблема може бути вирішена”, – каже Мельниченко. Його головна теза полягає в тому, що після війни РФ має інтегруватися в нову систему глобальної безпеки.
Описуючи негативні західні сценарії для післявоєнної РФ, автор послідовно перераховує чотири варіанти розвитку подій: появу “приниженої Росії, яка веде жалюгідне існування на периферії Заходу”, її закріплення “в орбіті Китаю”, повну фрагментацію та втрату контролю над територіями, або ж перетворення країни на обложену фортецю, де суспільство і технології деградують через “стан постійної надзвичайної ситуації”.
Єдиною розумною альтернативою Мельниченко вважає трансформацію РФ у передбачувану суверенну державу, яка дбає про добробут громадян, причому незалежність мають отримати також бізнес і суспільні інститути. На його думку, зараз перед світом стоїть вибір майбутнього, де або великі сили “знову навчаться поважати суверенітет одна одної”, або вони оберуть інший варіант, проте “другий шлях уже привів нас туди, де ми зараз перебуваємо”. Ситуація на фронті у стані стагнації Своєю чергою російський незалежний журналіст Дмитро Колезєв опублікував інтерв’ю з анонімним чинним генералом російської армії, який безпосередньо бере участь у війні проти України. За оцінкою військового, ситуація на фронті зараз перебуває у стані стагнації. “Захоплення Донбасу можливе лише за умови, що чисельність російських солдатів буде кратно більшою за кількість українських безпілотників. Проте для цього необхідно щомісяця залучати до війська щонайменше 55-60 тисяч осіб, що наразі є нереальним”,- каже генерал. Він стверджує, що офіційні доповіді про успіхи, які Путін озвучує з суфлера, перебільшені приблизно вдвічі й орієнтовані на президента США Дональда Трампа, аби той тримав фокус на ідеї переговорів. При цьому російський лідер усвідомлює, що військове керівництво ним маніпулює, але свідомо приймає цю дезінформацію.
Проблеми в тилу та на інших напрямках офіцер пояснює тотальною некомпетентністю, через яку ППО РФ пропускає українські повітряні атаки, а реальна кількість випущених цілей зазвичай у кілька разів перевищує звіти Міністерства оборони про збиття.
У технологічному протистоянні Росія здатна наздогнати Україну лише за обсягами виробництва дронів, але суттєво поступається в їхній якості, що є вирішальним фактором.
Тим часом Крим фактично залишається в облозі, оскільки всі зусилля Генштабу сконцентровані на Донбасі, а півострів опинився поза пріоритетами.
За словами генерала, ядерний удар є фантастичним сценарієм, тоді як оголошення нової хвилі мобілізації виглядає цілком реальним інструментом для відновлення переваги.
На його думку попри це Путін навряд чи погодиться на компроміси на невигідних для себе позиціях. Генерал закликає шукати вихід із тупика та домовлятися із Заходом вже зараз через наближення глибокої демографічної кризи, яка завадить покривати втрати на фронті.
На думку анонімного військового, Кремль має ще від пів року до року для ухвалення рішень, після чого ситуація для Росії лише погіршуватиметься. Як аналізують експерти В українському середовищі по-різному оцінили інтерв’ю з впливовими російськими фігурами. Хтось каже, що це свідчить про те, що Росія в тупиковому становищі, а хтось бачить руки Кремля. “Поява колонки Мельниченка та одкровень анонімного генерала – це класичний крик про допомогу від російської верхівки, яка опинилася в пастці. Бізнес-еліта панічно боїться розпаду та хаосу, а військове керівництво прекрасно розуміє, що фронт стагнує і ресурси на межі. Це пряме свідчення того, що справи у Росії йдуть вкрай кепсько, і частина правлячого класу вже відкрито шукає шляхи відходу, намагаючись достукатися до Заходу через голову Путіна.”, – вважає Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Президент України Володимир Зеленський підтверджує цю думку. Він заявив, що серед оточення Путіна розуміють, що відбувається. “Ми дали пропозиції, як наблизити мир, маємо підтримку не тільки серед партнерів у світі, а також і серед оточення Путіна – щодо миру. Там розуміють, що відбувається і що мир не має альтернативи. Це враження буде в Росії збільшуватися”, – сказав Зеленський. Своєю чергою Віталій Портніков, політичний аналітик та журналіст вважає, щоКремль проводить чергову спецоперацію, використовуючи заяви мільярдера та анонімного генерала. Мета цієї кампанії – залякати Захід наслідками розпаду Росії та змусити світ повірити, ніби заради глобальної безпеки саме Україна має піти на компроміси й “дати Путіну стільки, скільки він забажає”. “Це настільки проста і примітивна спецоперація, що її не потрібно навіть розшифровувати – вона зрозуміла першокурснику інституту Андропова. Незрозуміло тільки, чому колеги завжди потрапляють на цей гачок.”, – підкреслює Портніков. На його думку, західні журналісти та російські експерти-емігранти легко піддаються на ці маніпуляції. Перші наївно прирівнюють кремлівські джерела до стандартів західних медіа, а другі бояться визнати власну профнепридатність, адже тоді доведеться погодитися, що жоден посадовець чи олігарх не говорить без санкції Луб’янки. У результаті вони стають інструментами чужої інформаційної війни, забуваючи, що в тоталітарній державі неузгодженої інформації не буває.
Вікторія Хаджирадєва
