Залежність від температури й обстрілів Влітку головними загрозами для енергетики можуть стати ворожі атаки, літня спека під час масштабної технічної профілактики на АЕС. Навіть активне розгортання сонячних електростанцій не здатне повністю закрити потреби, оскільки в країні досі спостерігається дефіцит потужних накопичувачів енергії для вечірнього часу.
Енергетичні аналітики вважають, пише Delo.ua, що ризик обмежень існує, проте реальний стан справ залежатиме від інтенсивності обстрілів та температурних показників.
Ймовірність повернення до графіків є вищою порівняно з травневими показниками, хоча цей сценарій не є обов’язковим, зазначила представниця ExPro Consulting Дар’я Орлова. “Якщо погода буде помірною і обстріли не будуть значними – дефіциту або не буде, або він буде незначним”, – наголосила вона і додала, що раніше прогнози були більш песимістичними. Водночас керівник спеціальних програм НТЦ “Психея” Геннадій Рябцев припускає, що загальнонаціональних відключень вдасться уникнути. Однак він попереджає про можливі локальні труднощі, які виникатимуть безпосередньо після прильотів. За умови масованих ударів обмеження матимуть точковий, а не всеукраїнський характер.
А на думку представника “Центру Разумкова” Володимира Омельченка, якщо літо буде дуже спекотним, можливе введення погодинних графіків під час максимального вечірнього навантаження приблизно з 19:00 до 23:00. Це пов’язано з масовим увімкненням кондиціонерів та охолоджувальних систем на тлі планових ремонтів на атомних та теплових станціях.
Утім, певні обмеження подачі електроенергії можливі у дуже спекотні дні навіть без обстрілів. Дійсно, ворог може й не дуже активно атакувати Україні влітку. Омельченко вважає, що через прагнення росіян накопичити запаси ракет і безпілотників для ударів узимку, кількість атак влітку може бути зменшена, хоча логіку ворога важко спрогнозувати.
А ось збільшення кількості й активізації сонячних електростанцій (СЕС) та впровадження систем накопичення (BESS) не розв’язують ключову проблему – дефіциту електроенергії під час вечірнього піку.
За словами Орлової, загальний обсяг промислових акумуляторів наразі не перевищує 600 МВт, чого замало для повноцінного балансування. У сонячні години генерації вистачає з лишком – її навіть доводиться обмежувати, але після заходу сонця, коли споживання стрімко зростає, покривати дефіцит доведеться переважно шляхом імпорту з-за кордону.
Омельченко додав, що СЕС безпорадні у вечірні години, попри денний надлишок електрики в мережі. Поточні обсяги встановлених накопичувачів поки що занадто малі, щоб суттєво змінити ситуацію. Чому брак електроенергії – невідворотний В експертному середовищі літо вважають одним із найскладніших випробувань для української енергосистеми. “Головне, куди ворог вже цілиться не перший день – це так звані відкриті розподільні пристрої атомних електростанцій. Це є найвразливіше місце нашої енергетичної системи. Паралельно виходять по два енергоблоки атомних електростанцій одночасно в ремонт. І це все разом призводить до того, що будемо мати дефіцит електричної енергії”,- пояснив енергетичний експерт Станіслав Ігнатьєв в коментарі “Про Агро”. На сезонні чинники звертає увагу і керівник правління “Укренерго” Віталій Зайченко. “В липні і серпні рівень генерації атомних станцій найнижчий. Найбільше електроенергії вони виробляють взимку, а липень-серпень – мінімум. І зазвичай саме ці місяці найспекотніші, зростає споживання електроенергії, може виникнути дефіцит”, – зазначив він. Тож якщо в системі бракуватиме потужності, знову будуть запроваджені обмеження, які здебільшого зачеплять години максимального навантаження. “Потенційні відключення можуть бути десь до 1-2 годин вранці, і більш тривалі, на 3-4 години, ввечері, оскільки дефіцит формуватиметься якраз у пікові години охолодження – як у побуті, так і в офісних центрах і торгівлі”, – прогнозує Ігнатьєв. Для звичайних громадян світло вимикатимуть в останню чергу. Під першу хвилю обмежень потраплять великі підприємства, які за останні два роки самостійно створили власну генерацію обсягом у 3 ГВт. Фактично ці обсяги зараз і рятують побутових споживачів: при дефіциті ця електрична енергія розподіляється серед населення, бо бізнес сам себе забезпечує”, – додає фахівець.
Уникнути вимкнень удасться лише за умови, що не буде нових прильотів, ремонти завершаться вчасно, а атомні станції працюватимуть без збоїв. Проте ситуація залишається критичною, а поточну нестачу світла поки що вдається приховувати завдяки сприятливій погоді та обмеженням для підприємств. Фейки про “експорт” під час кризи У соцмережах активно поширюють чутки про те, що Україна нібито продає електрику до Євросоюзу попри внутрішню кризу.
У Центрі протидії дезінформації наголошують, що це брехня: жодного експортного продажу не відбувається, а вся вироблена енергія споживається всередині країни. Те, що люди бачать на технічних графіках – це суто технологічні перетоки в межах єдиної мережі ENTSO-E для балансування системи, а не продаж.
У цьому плані будь-яка країна, яка входить до європейської енергосистеми, вже не належить повністю сама собі. Той же Орбан не міг просто прокинутися не з тієї ноги й наказати угорському оператору: “Ану вимкніть лінії з Україною!”. “Це неможливо. Якщо вимкнути їх, постраждає не тільки Україна, а й Словаччина, Чехія, Польща, Румунія – попливе вся регіональна система. А це прямо заборонено правилами ENTSO-E (європейської енергомережі), куди ми вступили у 2022 році”, – пояснив екс-очільник “Укренерго” Володимир Кудрицький в інтерв’ю РБК-Україна. Тому ні Орбан, ні той же Фіцо у Словаччині не можуть крутити рубильником як заманеться. У Європі політиків, які зазвичай мало тямлять в енергетиці, просто не підпускають до критичної інфраструктури, там діє залізне правило: політики ухвалюють політичні рішення, а в техніку не лізуть.
Галина Гірак
