Зміна правил гри Нині можливість отримати державні виплати залежить не стільки від дати народження, скільки від накопиченого страхового стажу. Наприклад, у 2026 році для виходу на заслужений відпочинок у 60 років необхідно мінімум 33 роки офіційно пропрацювати. Якщо ж стажу бракує, вихід на пенсію автоматично відкладається до 63 чи навіть – 65 років.
Посилення цих вимог триватиме щонайменше до 2028 року. Динаміка виглядає так:
– у 2027 році знадобиться вже 34 роки стажу;
– у 2028 році планка підніметься до 35 років.
Такий підхід фактично є прихованою необхідністю працювати довше, навіть без внесення змін до законодавства щодо вікового цензу. Демографічні та соціальні тренди Директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова у межах дискусії на платформі “Що з економікою?”зазначила, що через демографічну кризу та зміни в структурі ринку праці тривалість професійного життя неминуче зростатиме.
Тенденція до зайнятості після 60 років стає новою соціальною нормою. Чимало людей, особливо ті, хто займається розумовою діяльністю або працює у сфері послуг, виявляють бажання залишатися соціально активними. Прогнозується, що незабаром робота до 70 років і довше стане звичною практикою, що залежатиме лише від фізичного стану та особистої мотивації людини.
Однак, попри готовність людей працювати, серйозною перешкодою є вікова дискримінація. Роботодавці часто ігнорують резюме кандидатів поважного віку ще на етапі первинного відбору. Ейджизм заважає досвідченим фахівцям реалізувати свій потенціал, тому подолання цих упереджень є критично важливим для економіки країни.
До слова, проблема старіння нації характерна для всієї Європи. У країнах ЄС активно впроваджують концепцію “срібної економіки”, спрямованої на те, щоб літні люди не просто мали роботу, а й ставали частиною екосистеми, де їхній досвід стає у нагоді для наставництва та навчання молоді. Економічні стимули В Україні, попри відсутність формальних реформ, направлених на людей старшого віку, механізм стажу вже виконує функцію його підвищення. Проте продовження кар’єри після 60 має і свої фінансові переваги:
– збільшення виплат, коли за кожен додатковий рік роботи нараховуються надбавки;
– індексація, яка сприяє тому, що нараховані пенсії регулярно переглядають;
– можливість легально поєднувати заробітну плату з пенсійним забезпеченням.
Трансформація економіки також сприяє довголіттю в професії. Зростання частки сервісного сектору зменшує потребу у важкій фізичній праці. Крім того, автоматизація побутових процесів та сучасні технології вивільняють час, який можна присвятити професійному розвитку.
Загалом Україна входить у еру, де поняття “пенсійний вік” стає гнучким. Навіть без офіційних наказів, реальність диктує нові умови: кар’єра триватиме набагато довше, ніж це було прийнято в минулому столітті. Нові виклики Експерти прогнозують, що значна частина громадян буде змушена залишатися на робочих місцях до 70-75 років. Головними причинами такої тенденції є суттєві демографічні втрати, наслідки військових дій та масовий виїзд працездатного населення за межі країни. Окрім того, вагомим чинником є фінансова незахищеність: розміру державних виплат багатьом літнім людям просто не вистачатиме для забезпечення базових потреб.
Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський в інтерв’ю The Page підкреслив, що Україна вже зараз потерпає від високого рівня передчасної смертності чоловічого населення, і війна лише поглибила цю кризу. “На українське суспільство чекає перспектива роботи до 70-75 років. Чимало людей будуть вимушені працювати до глибокої старості, фактично до останніх днів життя, оскільки пенсійні кошти не покриватимуть вартості проживання”,- зазначив він. Трансформація ринку праці Ще одним дестабілізуючим фактором Вишлінський вважає міграцію кваліфікованих жінок середнього віку. Це створює дефіцит кадрів на адміністративних та офісних позиціях. Як наслідок, фахівцям вищої ланки доводиться брати на себе рутинні функції, які раніше виконував допоміжний персонал.
Тож в умовах браку робочих рук економіка адаптуватиметься за двома напрямками. Перший – це технологічне переоснащення. Бізнес дедалі частіше обирає автоматизацію та механізацію. Наприклад, у логістичних центрах чи на заводах замість відсутніх працівників-чоловіків встановлюють роботизовані системи. Це економічно вигідно у довгостроковій перспективі, проте потребує значних інвестиційних вливань. Яскравим прикладом є агросектор, зокрема, рослинництво, де автоматизація дозволяє виробляти ті ж обсяги продукції з мінімальним залученням персоналу.
Другий напрямок – це міграційна стратегія. Україні доведеться переглянути ставлення до залучення іноземців. Страх, що мігранти “відберуть роботу”, є безпідставним, оскільки на багато вакансій серед українців претендентів просто немає. Проте залучення робочої сили з-за кордону неминуче принесе нові соціально-культурні виклики. На роботі – майже кожен третій Згідно з даними Пенсійного фонду України на початок 2026 року, у країні налічується 10,2 млн пенсіонерів, 2,8 млн із них продовжують працювати.
Переважна більшість, 72,7%, отримують виплати за віком, решта – за інвалідністю чи іншими категоріями.
Розподіл пенсійних виплат на початок року виглядав так:
– 3,7% – до 3 тис. грн;
– 31% – від 3,001 тис. до 4 тис. грн;
– 20,2% – від 4, 001 тис. до 5 тис. грн.
– 29,6% – від 5, 001 тис. до 10 тис. грн;
– 15,4% – понад 10 тис. грн.
У березні цього року в Україні проведено масштабну індексацію пенсій на 12,1%. Це підвищення торкнулося більшості отримувачів пенсій, склавши в середньому від 100 до 2595 грн. Індексація вже традиційно відбулася автоматично, без необхідності звертатися до Пенсійного фонду України.
Не отримали підвищення ті, кому пенсію призначено у 2026 році, хто отримує більше, ніж становить максимальна пенсія (25 950 грн), а також отримувачі дуже низьких виплат, що не підлягають загальній індексації.
Галина Гірак
