НАТО планує посилити східний фланг за допомогою мережі дронів, сенсорів, супутників та штучного інтелекту, котра має допомогти виявляти та стримувати можливу атаку Росії. Про це пише Politico. Альянс вивчає використання БПЛА з підтримкою ІІ в рамках Eastern Flank Deterrence Initiative (EFDI) – ініціативи щодо стримування на східному фланзі. Мережа відстежуватиме загрози вздовж кордонів НАТО з Росією та Білоруссю – від північної Фінляндії до Чорного моря.
Альянс вивчає використання дронів із підтримкою ШІ у межах ширшого плану зміцнення оборони. Водночас мовиться не про цілковиту автономність: технології можуть допомагати керувати безпілотниками, але рішення про те, які цілі уражати, ухвалюватимуть люди.
Такий підхід повторює досвід України. Київ дедалі активніше інтегрує штучний інтелект у роботу безпілотників, однак військові та оборонні компанії наголошують: люди мають залишатися центральною ланкою бойових рішень навіть у межах зростання ролі роботизованих систем.
Нова концепція передбачає використання тисяч дронів, сенсорів і супутників, об’єднаних за допомогою штучного інтелекту. Система має виявляти можливі порушення території союзників і допомагати реагувати на них як перша лінія оборони.
Водночас традиційні сили – танки, винищувачі та артилерія – залишаться основою військових можливостей НАТО. Україна стала джерелом досвіду для НАТО
НАТО активно вивчає досвід України, яка вже тривалий час використовує штучний інтелект у роботі з безпілотниками.
Керівник української оборонної інноваційної платформи Brave1 Андрій Гриценюк заявив, що українські військові використовують ШІ для підтримки ухвалення рішень, навігації дронів, фінального наведення та підвищення точності.
За його словами, нині вже понад 200 українських компаній розробляють компоненти на основі штучного інтелекту для дронів, ракет, радарів та інших систем.
Водночас розробники наголошують, що технології не повинні повністю контролювати безпілотники від початку до кінця.
Компанія Wild Hornets, виробник дрона-перехоплювача Sting, відзначала, що ШІ поступово інтегруватиметься на різних етапах польоту – від виявлення та ідентифікації цілей до фінального наведення.
Однак остаточне рішення про ураження цілі, як і раніше, має залишатися за людиною. Представники компанії пояснюють це тим, що Росія постійно змінює тактику, тому оператори мають контролювати ситуацію та адаптуватися до нових умов.
Командири українських підрозділів також наголошують, що люди повинні залишатися залученими до ухвалення рішень навіть під час поширення автономних систем.
“Мета – дозволити людям зосередитися на завданнях, де людське судження має найбільшу цінність”, – заявив командир підрозділу роботизованих систем українського 21-го полку безпілотних систем Кракен на псевдо Грек.
Представники армії США визнають, що НАТО використовує досвід війни в Україні для підготовки до можливих майбутніх конфліктів.
“Ми не копіюємо Україну. Ми вчимося в України”, – пояснив капітан армії США Ронан Сефтон.
Раніше стало відомо, що НАТО запускає єдину систему спостереження за східним флангом Альянсу від Фінляндії до Румунії, яка дозволить у режимі реального часу відстежувати пересування російських військ.
Генерал Бундесверу оцінив ризик нападу РФ на НАТО
