У РФ немає коштів на нову Холодну війну Трясіння Росії своїм ядерним брязкальцем за роки війни на українців вже ніякого враження не справляє. Втім, ще здатне періодично лякати набагато більш вразливий Захід.
Тож 2023 року РФ в односторонньому порядку спробувала вийти з Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО-3), але потім застосувала улюблену президентом США Дональдом Трампом практику ТАСО: один крок вперед, два назад.
Таким чином договір продіяв до лютого 2026 року, й ось, врешті, завершився. Й після закінчення дії СНО-3 вперше з 1969 року у світі не залишиться жодних формальних обмежень на ядерну зброю. Як зазначає Financial Times, це фактично поставило крапку у понад 50-річній історії домовленостей між Москвою та Вашингтоном щодо контролю над ядерними озброєннями, від угод часів холодної війни до пострадянського періоду.
У російському міністерстві закордонних справ вже заявили, що Москва більше не вважає себе пов’язаною будь-якими обмеженнями щодо ядерного арсеналу після припинення дії договору СНО-3.
Втім для Росії проблема полягає насамперед у ресурсах і технологіях, що суттєво обмежує її можливості, пише РБК-Україна. Це і є однією з причин, чому РФ, попри всі гримаси і заяви, всіляко намагається продовжити договір.
Приміром, у вересні минулого року кремлівський диктатор Путін запропонував продовжити на рік добровільне дотримання основних лімітів договору, але США не відреагували на цю пропозицію.
Закінчення терміну дії СНО-3 може стати приводом для Росії або Сполучених Штатів виробляти більше ядерної зброї, якщо одна з них вже відчуває себе зобов’язаною це зробити для підтримки стратегічного балансу, зауважив науковий співробітник Вісконсинського проєкту з контролю над ядерним озброєнням Джон Кейвс.
Водночас він не впевнений у фінансовій спроможності росіян для збільшення свого арсеналу лише через закінчення терміну дії договору. “Такий крок може означати неготовність нашого ворога до активної участі в ядерних перегонах. Тим більше з огляду на останні проблеми з розробкою та впровадженням Росією ракет стратегічної дальності, постійні проблеми під час випробувань ракет”, – зазначає у коментарі виданню і старший аналітик Українського центру безпеки та співпраці Антон Земляний. Кремль має інші пріоритети, головний з яких – це продовження війни проти України, проте Росія не матиме особливого вибору, констатує й керівниця Одеського центру стратегічних студій та ядерного нерозповсюдження Поліна Сіновець. “Росіяни не дуже хочуть витрачати багато коштів на “ядерку”, але вони будуть змушені, тому що американці будуть витрачати зараз багато”, – припускає вона. “Стільці розповзаються, як таргани” То чи можливе нині відновлення договору про контроль над стратегічними ядерними озброєннями?
Як вказують фахівці, з моменту укладення СНО-3 до “ядерного клубу” долучилася ціла низка країн, що дуже ускладнює пролонгацію домовленості та ситуацію загалом.
