Автоматичне перехоплення Новина про появу в Україні автоматичних дронів-перехоплювачів “шахедів” стала однією з найрезонансніших у сфері оборонних технологій останніх днів. Йдеться не просто про черговий безпілотник, а про систему, що здатна самостійно виконувати більшість етапів бойової місії, від виявлення цілі до її знищення.
За інформацією віцепрем’єра та міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, розробка одного з учасників кластера Brave1 автоматизує близько 95% процесу перехоплення повітряних цілей. “Оператор обирає ціль у софті, один клік і дрон летить на перехоплення. При наближенні дрона ШІ автоматично розпізнає та наводить на ворожу ціль”, – розповів голова Міноборони у Telegram, продемонструвавши відео автономного збиття російського дрона на бойових позиціях. Система вже пройшла успішні бойові випробування на Харківщині. Оператору залишається фактично лише підтвердити ціль та надати дозвіл на ураження, тоді як основну роботу виконує автоматика.
Фактично йдеться про новий етап розвитку української протиповітряної оборони. Якщо раніше пілот мав вручну вести перехоплювач до цілі, то тепер дрон самостійно супроводжує та атакує об’єкт після отримання команди. У чому ноу-хау та чи є аналоги у світі Офіційно всі технічні подробиці ноу-хау не розкриваються. Однак із заяв розробників і Мінцифри можна зробити висновок, що система використовує елементи машинного зору та автоматичного наведення. Оператор у реальному часі бачить повітряну обстановку, обирає ціль, після чого дрон сам розраховує траєкторію зближення та виконує атаку.
Компанія, що розробила це рішення – MaXon Systems, пише у Facebookголовний редактор Defender Media Роман Судольський. “Вперше ми поговорили з CEO проєкту ще в серпні минулого року. На той момент команда тестувала гіпотезу про запуск дронів-перехоплювачів з аеростатів. Зрештою, цю ідею відклали в беклог і зосередилися на тому, що виявилося більш актуальним за підсумками бойових випробувань. Там засновники MaXon побачили ключову проблему нинішніх перехоплювачів. В хорошу погоду і в руках вправного пілота вони показують хорошу результативність, за інших умов ефективність падає в рази. Ще одна проблема – все більша кількість зграй “шахедів”, які залітають у сектор роями, і навіть вправний екіпаж не може одночасно перехоплювати декілька в ручному режимі. Саме тому MaXon вирішив робити ставку на автономну систему, де залізо і софт майже повністю нівелюють роль погоди і скілів оператора”, – розповідає він далі. За словами журналіста, під цю задачу й створили новий перехоплювач: “крило” з БЧ в 1 кг, здатне літати протягом години і тримати швидкість 300 км/год протягом декількох хвилин, вартістю близько 3,5 тис. дол. “Але далеко не це головне в автономній системі, яку створює MaXon. Команді вдалося автоматизувати кожен із ключових етапів перехоплення. Пуск і вихід перехоплювача на висоту відбуваються натисканням однієї кнопки, потім безпілотник сам виходить на передзадану висоту. Стабілізувавшись, він очікує визначення цілі або іншої команди оператора. На заданій висоті перехоплювач потрапляє в середовище, де радар видає йому цілі. Задача оператора – обрати на екрані станції керування потрібну ціль і натиснути кнопку “старт”. Після цього дрон рухається до цілі на автопілоті. Оператор може обрати швидкість і метод заходу на ціль. На останній милі підключається донаведення, яке теж розбивається на три фази: детекція за допомогою AI, трекінг і доведення до цілі у зону підриву”, – описує він процес перехоплення. Участь людини в цьому процесі мінімальна. Плюс це рішення дозволяє одному екіпажу піднімати в повітря декілька перехоплювачів і розподіляти між ними доступні цілі, якщо в секторі їх декілька. “MaXon використовує декілька сторонніх рішень (в тому числі іноземних), але отаку цілісну автономну систему перехоплення поки реалізували лише вони (щоправда, я вже чув про ще одну українську компанію, яка зробила це)… Головна перевага такого підходу – швидкість реакції”, – підкреслює Судольський. Крім того, українські виробники вже інтегрують супутникові канали зв’язку, що дозволяє керувати перехоплювачами на сотні і навіть тисячі кілометрів від місця бойової роботи. Це підвищує живучість екіпажів і спрощує організацію системи ППО, продовжив він.
Між тим безпілотники-перехоплювачі розробляють одразу кілька країн. Подібні проєкти існують у США, Ізраїлі, Великій Британії та Китаї. Однак саме Україна стала першою державою, котра змушена застосовувати такі системи в умовах щоденних масованих атак сотень ударних БПЛА.
Фактично, війна перетворила Україну на найбільший у світі полігон із розвитку безпілотної протиповітряної оборони. Тож не випадково інші держави вже цікавляться українським досвідом. Наприклад, президент Молдови Мая Санду нещодавно прямо заявила про консультації з Україною щодо розвитку власних дронів-перехоплювачів. Чи може це знецінити російське виробництво “шахедів”? Проте повністю обнулити російську програму виробництва ударних БПЛА навряд чи вдасться: Росія продовжує нарощувати випуск дронів та модернізує їхню конструкцію.
Однак із запровадженням нових технологій Україною економіка війни може суттєво змінитися. Якщо перехоплювач вартістю у кілька тисяч доларів стабільно знищуватиме ударний безпілотник, на виробництво якого витрачено значно більше ресурсів, ефективність російської стратегії масованих атак почне знижуватися.
Таким чином, Україна намагається повторити ту саму логіку, котру Росія раніше застосовувала щодо дорогих ракет ППО: змусити противника витрачати більше ресурсів, аніж коштує засіб ураження.
То чи міг би такий дрон захистити американський гелікоптер Apache в Ормузькій протоці, нещодавно збитий іранським “шахедом”? Теоретично так, але з важливими застереженнями.
У випадку з Apache українські технології дійсно могли би стати одним із ешелонів оборони проти іранських дронів типу Shahed, але ефективність системи залежала би від наявності розгорнутої мережі виявлення, достатньої кількості перехоплювачів та конкретних умов бойової обстановки.
Втім головний інтерес США до українських безпілотних технологій полягає нині у тому, що Україна першою у світі отримала практичний досвід відбиття регулярних масованих атак “шахедів”. Саме ці дані сьогодні дедалі уважніше вивчають партнери Києва.
Водночас масштабна рамкова Drone Deal між Україною та США, погоджена сторонами за заявою президента України Володимира Зеленського ще наприкінці травня, так досі і не підписана. За словами Зеленського, для завершення процедури необхідне політичне рішення президента США Дональда Трампа. Саме відсутність остаточного схвалення з боку Білого дому наразі називається головною причиною затримки.
Ірина Носальська
