Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос закликала країни ЄС офіційно розпочати переговори за всіма кластерами щодо вступу України та Молдови влітку. Як Україна виконала домашнє завдання та чому деякі країни все ще проти швидкого вступу? Перший кластер – за часів головування Кіпру Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос закликала країни ЄС влітку офіційно відкрити всі переговорні кластери щодо вступу України та Молдови до ЄС. Зробила вона це у Брюсселі перед початком засідання Ради ЄС із закордонних справ країн.
Перший переговорний кластер, за її словами, можна було б відкрити ще під час головування Кіпру в Раді ЄС. Нагадаємо, цей період розпочався 1 січня і триватиме до 30 червня 2026 р. “Перший кластер можна відкрити ще під час головування Кіпру, а щодо решти п’яти кластерів ми сподіваємося, що зможемо це зробити в липні”,- наголосила вона. Вона висловила переконання, що ЄС має продемонструвати рішучість і забезпечити відкриття кластерів, які стосуються вступу обох країн, уже в найближчі місяці. Така ініціатива спрямована на прискорення процесу інтеграції та надання чіткого сигналу щодо підтримки європейського курсу Києва та Кишинева. Фактично йдеться про перехід до найбільш активної фази діалогу, яка дозволить детально опрацювати відповідність національних законодавств стандартам ЄС у всіх ключових сферах. Очікується, що такий крок сприятиме динамічному просуванню реформ та зміцненню політичної взаємодії в межах європейської родини.
Водночас відомо, що редактор “Радіо Свобода” Рікард Джозвяк поширив інформацію про те, що нібито Франція та Польща проти відкриття більше ніж одного кластера в червні. Проте офіційні представники двох країн це заперечили.
Наразі очікується, що наступний великий саміт лідерів ЄС відбудеться 18-19 червня в Брюсселі, де серед ключових тем буде і питання подальшого просування України в переговорному процесі щодо членства в ЄС. Як Україна виконала домашнє завдання? Україна демонструє високий темп підготовки до інтеграції.
Наразі країна завершила технічну підготовку до відкриття всіх шести переговорних кластерів, серед яких ключовими є “Основи”, “Внутрішній ринок”, “Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання”, “Зелений порядок денний”, “Ресурси, сільське господарство та розвиток”, а також “Зовнішні відносини”. Найбільший прогрес досягнутий у секторі енергетики, цифрової трансформації та митного законодавства, де українські норми вже максимально наближені до європейських. Водночас найбільш складними залишаються питання судової реформи та боротьби з корупцією в межах кластера “Основи”, де партнери очікують на сталі результати, а не лише на ухвалення законів.
Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з з президентом Європейської ради Антоніу Коштою зазначив, що технічна підготовка вже завершена. “Наша країна технічно повністю готова й очікує на відкриття всіх шести кластерів упродовж цього та наступного місяців”, – підкреслив президент. Він також додав, що для України важливо зберегти цей високий темп, щоб закласти фундамент для фінального етапу інтеграції.
Проте, серед європейських лідерів не всі поділяють думку про те, що Україна вже готова. Так прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр наполягає на вивченні кожного кластера. “Швидкість не повинна стояти вище за якість реформ, тому ми наполягатимемо на детальному вивченні кожного кластера”, – заявив він. Як підготувалась Молдова порівняно з Україною? Україна та Молдова рухаються до ЄС у спільному темпі, проте мають різні переваги та виклики. Молдова наразі дещо випереджає Україну за темпами адаптації законодавства, що пояснюється компактністю її державної системи. Малий розмір країни дозволяє Брюсселю сприймати її як “легшого” кандидата, а відсутність активної війни знімає частину застережень, які висловлюють такі скептики, як канцлер Фрідріх Мерц. Проте слабким місцем Кишинева залишається тотальна енергетична залежність та заморожений конфлікт у Придністров’ї.
Своєю чергою, Україна, попри війну, демонструє унікальну технічну готовність, про яку заявив Зеленський, наголошуючи на завершенні підготовки за всіма шістьма кластерами. Сила Києва – у потужній цифровій та енергетичній інтеграції, що вже відбулася фактично. Водночас масштаб України викликає побоювання у Франції та Нідерландів, які вбачають у великому українському агросекторі загрозу для власних ринків. “Якщо Молдова виграє за рахунок швидкості бюрократичних процедур, то Україна залишається стратегічним локомотивом розширення, чий вступ залежить від готовності ЄС до масштабної внутрішньої трансформації”, – вважає Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Противники швидкого вступу Проти швидкого вступу не лише Угорщина, всередині ЄС посилюється опозиція до форсованого розширення. Найбільш скептично налаштовані Німеччина, Франція, Польща, Нідерланди та Італія, які наполягають на суворому дотриманні процедур без геополітичних винятків.
Так, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц прямо назвав очікування Києва ілюзорними. “Зеленський висунув ідею вступу до ЄС 1 січня 2027 р. Це не спрацює. Навіть 1 січня 2028 р. – це нереалістично. Це неможливо – прийняти в ЄС країну, яка перебуває у стані війни. Війна має закінчитися”, – заявив він. Крім Берліна, стриману позицію займають Париж, Варшава, Гаага та Рим, де панує побоювання щодо соціально-економічних наслідків прискореної інтеграції.
Франція особливо занепокоєна тим, що швидке рішення про вступ може посилити позиції правих популістів, зокрема партії Джордана Барделли. Водночас Італія, Польща та Нідерланди наголошують, що складний процес, заснований виключно на заслугах і реформах, має виконуватися без жодних винятків.
Водночас попри політичні суперечки та економічні побоювання окремих країн, Україна і Молдова впевнено долають технічні бар’єри на шляху до ЄС, і оскільки навіть Угорщина більше не блокує процес. Остаточне приєднання обох держав стає не питанням можливості, а лише питанням часу.
Вікторія Хаджирадєва
