Путін через страх замаху посилив свій захист – ЗМІ

Російський диктатор Володимир Путін побоюється замаху та можливого перевороту. Всередині російських силових структур зростає напруженість. Про це повідомляє російське незалежне видання Важные истории, що розташоване в Латвії, посилаючись на звіт розвідки однієї з країн ЄС.
З початку березня 2026 року Кремль занепокоєний витоками чутливої інформації, а також ризиком змови чи спроби перевороту. Путін боїться можливого замаху із використанням безпілотників, зокрема з боку представників російської еліти.
Зростання страху призвело до значного посилення заходів безпеки російського диктатора:

введення двох рівнів перевірки для відвідувачів адміністрації глави РФ, включно з повним оглядом співробітниками ФСО;

істотного скорочення списку місць, які регулярно відвідує Путін: наприклад, ні він, ні його сім’я більше не з’являються в улюблених раніше резиденціях у Підмосков’ї та на Валдаї;

збільшення часу, який Путін проводить у модернізованих бункерах, зокрема, у Краснодарському краї (він ховався в них ще з початку повномасштабної війни в Україні, а тепер не виходить з них тижнями);

відмови від організації поїздок Путіна на військову інфраструктуру: якщо торік Путін їздив на такі об’єкти часто, то цього року – не з’явився там жодного разу;

періодичного відключення комунікаційних мереж в окремих районах Москви;

проведення співробітниками ФСО масштабних рейдів із використанням кінологічних підрозділів, співробітники служби також розміщуються вздовж Москви-річки, щоб реагувати на можливі атаки безпілотників.

ФСО тепер контролює і погоджує будь-які інформаційні або медійні публікації за участю російського диктатора, спираючись на секретний указ останнього.
Співробітникам, які працюють поруч із Путіним, тепер заборонено користуватися мобільними телефонами, вони зобов’язані використовувати пристрої без доступу в інтернет та користуватися громадським транспортом.
У будинках кухарів, фотографів і охоронців встановлено системи спостереження.
Головним “підозрюваним” у можливій підготовці держперевороту став Сергій Шойгу, колишній міністр оборони і з травня 2024 року — секретар Ради безпеки Російської Федерації, який зберігає значний вплив у військовому командуванні.
У європейській розвідці зазначають, що арешт колишнього першого заступника Шойгу, Руслана Цалікова, 5 березня 2026 року розглядають як порушення неформальних гарантій безпеки для еліт, що послаблює позиції Шойгу і підвищує ймовірність того, що він сам може стати об’єктом кримінального переслідування.
Після вбивства генерал-лейтенанта Фаніля Сарварова в Москві 22 грудня 2025 року начальник Генерального штабу Валерій Герасимов запропонував Путіну скликати засідання постійних членів Ради безпеки для обговорення ситуації.
Проте Путін вважав за краще провести вужчу нараду, яка відбулася 25 грудня 2025 року, наступного дня після нового нападу на російських силовиків, що стався на тому самому місці, де відбулося вбивство Сарварова.
На завершення цієї напруженої наради Путін закликав учасників до спокою, запропонувавши змінити формат обговорення. Він зобов’язав учасників зустрічі протягом тижня надіслати йому свої пропозиції щодо вирішення обговорюваних проблем.
Після наради Путін зустрівся з директором Федеральної служби охорони (ФСО) Дмитром Кочнєвим, чиє першочергове завдання полягає в забезпеченні фізичної безпеки вищих керівників держави.
Згодом було вирішено змінити внутрішній регламент ФСО, розширивши список осіб, які перебувають під посиленим захистом цього відомства.
Кілька джерел підтверджують, що страх Путіна перед змовою або переворотом посилився. На це вказують як безпрецедентні заходи безпеки, так і непрямі ознаки.
Зауважимо, що побоювання російського диктатора не геть безпідставні: в ніч на понеділок, 4 травня, У Москві не дуже далеко від Кремля стався вибух, який, за попередніми даними, спричинив удар безпілотник під час нічної атаки.