Порушення глобальних поставок енергоносіїв, викликане блокадою Іраном Ормузької протоки, перевершує будь-яку попередню кризу в історії, включаючи нафтові шоки 1970-х років. Про це заявив uлава Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) Фатіх Біроль, повідомляє Reuters у вівторок, 7 квітня.
“Світ ніколи не стикався з порушенням енергопостачання такого масштабу”, – сказав він, охарактеризувавши нинішню кризу як “серйознішу, ніж кризи 1973, 1979 і 2022 років разом узяті”.
Іран практично повністю перекрив рух через Ормузьку протоку після ударів Ізраїлю та США, через яку зазвичай проходить близько п’ятої частини світової нафти та газу, що призвело до різкого зростання цін на енергоносії.
Ціни на нафту продовжили зростати й 7 квітня з наближенням крайнього терміну, встановленого президентом США Дональдом Трампом для Ірану з відкриття протоки. Американський лідер погрожує завдати ударів по іранській інфраструктурі у разі відмови Тегерана виконати вимогу.
Нафта марки Brent зросла на 0,2% до 110,01 доларів за барель, американська нафта WTI піднялася на 0,3% до 112,75 доларів за барель, продовживши зростання з попередньої сесії.
Глава МЕА заявив, що наслідки відчують розвинені економіки, включаючи країни ЄС, Японію та Австралію, але попередив, що країни, що розвиваються, стикаються з найбільшою загрозою, зіткнувшись із поєднанням різкого зростання цін на нафту і газ, вищих цін на продовольство та широкого прискорення інфляції.
Нагадаємо, у березні країни-члени МЕА почали вивільнення аварійних нафтових запасів. Найбільшими внесками відзначилися США та Японія.
