Постійні нападки президента США Дональда Трампа на союзників, які особливо загострилися через їхнє небажання допомагати йому у війні з Іраном, переконали європейських лідерів у тому, що в альянсі назріває фундаментальний розкол. Це об’єднало їх, і в конфіденційному порядку вони обговорюють, як реагувати на погрози Трампа і що робити, якщо він спробує їх реалізувати. Про це повідомляє Politico за результатами розмов з 24 міністрами, дипломатами та іншими чиновниками.
Зазначається, що хоча країни поки не впевнені, якою має бути остаточна відповідь, деякі країни вже прагнуть розширити домовленості в галузі оборони та безпеки поза структурами НАТО.
Як відомо, минулого тижня лідери 10 європейських країн – Великобританії, Данії, Ісландії, Латвії, Литви, Нідерландів, Норвегії Фінляндії, Швеції та Естонії – зібралися до Гельсінкі на закриту вечерю, щоб обговорити плачевний стан справ в альянсі. Усі зійшлися на думці, що потік образ Трампа є серйозною проблемою і ситуація лише погіршується. Але вони вирішили, що не можуть погодитися з його вимогами та приєднатися до військових дій проти Ірану.
Трамп “зруйнував” трансатлантичні відносини та “об’єднав” Європу у протистоянні цій війні, пояснив один із дипломатів ЄС. Американцям доведеться самим розплачуватись за помилку, пов’язану із нападом на Іран, сказав інший високопоставлений представник європейського уряду.
Як йдеться у публікації, особливо європейців дратує те, що США не проконсультувалися з ними і не попередили перед нападом на Іран, а відтоді не подали жодного офіційного запиту про допомогу і навіть не пояснили, чого хочуть. Тому такі країни, як Іспанія, Великобританія, Франція та Італія тією чи іншою мірою заборонили або обмежили використання своїх авіабаз чи повітряного простору для операцій проти Ірану.
Трамп слідує односторонньому підходу, що виражається в дотриманні принципу “Америка насамперед” навіть у союзницьких відносинах, постійних нападках на Європу, спробах захопити Гренландію і т. д. Тепер йому доводиться розгрібати наслідки цих своїх дій, при цьому він чомусь продовжує вважати підтримку з боку Європи чимось само собою зрозумілим, заявив Фабріс Потьє, колишній директор зі стратегічного планування НАТО.
Міністр фінансів Великобританії Рейчел Рівз заявила ВВС, що обурена тим, що Дональд Трамп вирішив розпочати війну на Близькому Сході – війну, з якої немає чіткого плану виходу.
Раніше Трамп в інтерв’ю The Telegraph назвав європейські країни “паперовими тиграми” та повідомив, що роздумує про вихід із НАТО. До цього він говорив, що США можуть закінчити війну та залишити регіон Перської затоки, не добившись відкриття Ормузької протоки. “Деяким країнам”, заявив він, потрібно самим навчитися воювати, а якщо їм потрібне близькосхідне паливо, то нехай “прийдуть та візьмуть”.
Аналогічну позицію останніми днями висловлював держсекретар Марко Рубіо.
Як відомо, Трамп висловлював претензії до НАТО ще за свій перший президентський термін. Згодом він заявляв, що не захищатиме тих країн, які не вкладають достатньо коштів в оборону. Це змусило членів альянсу домовитися минулого літа щодо збільшення відповідних витрат до 5% ВВП до 2035 року. За 2025 рік європейські країни наростили їх більш ніж на півтрильйона доларів.
У 2023 році в США було ухвалено закон про те, що президент не може вивести країну з НАТО, не отримавши згоди двох третин Сенату. Його співавтором був тодішній сенатор Рубіо. Інші законодавчі ініціативи, прийняті за Джо Байдена, обмежують можливості президента у виведенні значної кількості військ та озброєнь з Європи.
Разом з тим, у Старому Світі побоюються, що США залишаться в НАТО, але не слідуватимуть статті 5 про колективну оборону у разі нападу на одну з країн або відмовляться прикрити союзників ядерним щитом, передає Bloomberg. Трамп також може, наприклад, відкликати постійного представника США при НАТО або перестати брати участь у спільних військових навчаннях.
Хоча європейці поки не дійшли єдиної думки про те, як відновити авторитет НАТО або чим замінити альянс, якщо станеться найгірше, вони намагаються створити чи зміцнити альтернативні структури.
Вечеря в Гельсінкі відбулася після завершення саміту Об’єднаних експедиційних сил (JEF) – групи з питань оборонного співробітництва країн Північної Європи під керівництвом Великобританії. За словами міністра оборони Фінляндії Антті Хякканена, JEF потрібна для швидкої мобілізації та розгортання сили у тих випадках, коли не застосовується стаття 5 статуту НАТО.
Угоду про розширене партнерство з JEF вже уклала Україна; Тісніші зв’язки з групою, за словами одного чиновника, у перспективі може налагодити і Канада.
Все більшого значення набуває ще одна структура – Північне партнерство з оборонного співробітництва (Nordefco), до складу якого входять Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія та Швеція.
Надзвичайно активною діяльністю у сфері оборони займається і Євросоюз, каже чиновник блоку. ЄС готується розпочати розробку керівництва щодо застосування 7-го пункту статті 42 угоди про взаємну оборону у разі нападу на учасника блоку. Передбачається підготовка трьох сценаріїв: із залученням статті про взаємну оборону НАТО, статті про колективну оборону лише силами ЄС, а також із використанням обох цих варіантів. Вже у травні країни ЄС можуть опрацювати порядок дій та обставини застосування статті.
НАТО є “найефективнішим військовим альянсом, який будь-коли існував у світі”, заявив днями прем’єр-міністр Великобританії Кір Стармер, який зазнав одного з найзапекліших нападок Трампа. Великобританія «цілком віддана» йому, додав Стармер. Він та інші члени альянсу почали прагнути показати, що справді хочуть допомогти вирішити проблему із припиненням постачання енергоресурсів з Близького Сходу.
У четвер у Великій Британії має відбутися саміт за участю 35 країн для обговорення “всіх можливих дипломатичних та політичних заходів” щодо відновлення судноплавства та торгівлі в регіоні Перської затоки. Очікується, що в ньому візьмуть участь усі члени великої сімки, за винятком США, і навіть невеликі держави, включаючи Маршаллові острови.
