Золота лихоманка: як окупанти грабують українські надра
Крадуть вже й із-під землі навіть продали одне з найбільших золотих родовищ на Луганщині Окупанти на захоплених українських територіях привласнюють та виставляють на онлайн-аукціони природні ресурси України. Нещодавно так було продано одне з найбільших золоторудних родовищ у Луганській області – Бобриківське.
Про це повідомляє Reuters.
Документи з торгів свідчать про те, що на продаж виставляють десятки активів, від шахт і кар’єрів до сільськогосподарських угідь. Серед вже проданих є права на видобуток пісковику, щебеню, граніту та крейди з чотирьох шахт у Луганській області.
Продаж прав на розробку цього золоторудного родовища став однією з найбільших угод. Його за 9,7 млн доларів придбала компанія “Алчевськпромгруп”, яка контролюється російською гірничодобувною компанією “Полянка”, що працює переважно на Далекому Сході РФ.
За даними аукціонної документації, запаси родовища становлять близько 1,64 тонни золота, що за поточними цінами становить майже 260 млн доларів.
Раніше розробкою об’єкта займалася австралійська гірничодобувна компанія Korab Resources, однак вона припинила роботу у 2014 році після російської окупації території.
Супутникові знімки, зроблені у вересні минулого року, свідчать про можливий початок робіт на родовищі: на території видно сліди техніки, схожої на екскаватор, і транспортні контейнери біля підніжжя відвалу гірської породи, видобутої з шахти.
Як зазначають експерти, утримання окупованих територій є досить дорогим для Росії, і використання їхніх природних і промислових ресурсів може стати важливим джерелом фінансування на тлі витрат на війну та міжнародних санкцій. “Це може перехилити шальки терезів до тієї межі, коли окупація фактично стане прибутковою для Росії”, – зазначила наукова співробітниця з питань національної безпеки у вашингтонському Інституті вивчення війни (ISW) Кароліна Хірд. За даними видання, продаж українських надр – лише частина масштабної стратегії: Москва вкладає мільярди у дороги, залізницю, порти та інфраструктуру, щоб інтегрувати окуповані території у свою економіку. У 2024-2026 роках на ці цілі передбачено близько 11,8 млрд доларів, а з 2022 по 2025 рік там уже побудували або модернізували понад 2500 км доріг і залізниць, а також відновлюють порти для експорту ресурсів. Напланували на п’ять років наперед У окупантів плани на експлуатацію українських надр далекосяжні.
Як повідомила пресслужба Зовнішньої розвідки України, у 2026 році на тимчасово окупованій території Донецької області Росія планує розпочати масштабну програму геологорозвідувальних робіт, розраховану до 2031 року.
Передбачаються поетапні дослідження родовищ із фокусом на сировину, затребувану в сучасній економіці, зокрема стратегічні й рідкісні метали. Йдеться не про разові геологічні виїзди, а про довгострокові роботи, поділені на кілька етапів. “Базою для розвідки мають стати ще радянські геологічні матеріали. У пострадянський період дослідження в регіоні фактично зупинилися, тому нині окупаційна влада планує уточнювати й оновлювати дані, а також оцінювати перспективність об’єктів з погляду подальшого промислового освоєння. Фінансування робіт заявлено за рахунок державного бюджету РФ, що є показовим, адже геологорозвідка потребує значних і тривалих вкладень без швидкої віддачі”, – йдеться у повідомленні. Не випадково активізація інтересу до українських надр відбувається на тлі погіршення ситуації в традиційних для Росії сировинних галузях. Нині нафтова галузь РФ переживає серйозні труднощі: зростання собівартості видобутку, санкційні обмеження, проблеми з експортом і технологіями змушують Кремль шукати альтернативні джерела доходів. У цих умовах тимчасово окуповані українські території розглядаються як ресурсна база для латання бюджетних дір і підтримки воєнної економіки.
Тож можна сказати, що фактично йдеться про цілеспрямоване використання українських земель і природних ресурсів для збагачення держави-агресора. Росія, порушуючи норми міжнародного права, намагається компенсувати власні економічні провали за рахунок надр Донеччини, перетворюючи геологорозвідку не на інструмент розвитку регіону, а на механізм ресурсного пограбування окупованих територій. Порушуючи міжнародне право Російська Федерація активно використовує надра України на окупованих територіях, незаконно видобуваючи вугілля, залізну руду, газ та інші ресурси. Захоплені родовища Кремль використовує для власного збагачення, потреб свого військово-промислового комплексу та як інструмент геополітичного тиску.
Відбувається масштабне розкрадання та нелегальна експлуатація природних ресурсів. За даними експертів The Washington Post (станом на серпень 2022 року), Кремль захопив доступ до надр, вартість яких перевищує 12 трлн доларів. А сума збитків лише від втрати активів у Криму перевищує 8 млрд доларів, зазначає портал Крим. Реалії.
Основні напрямки використання Росією українських надр:
– Захоплення родовищ та інфраструктури. Після 2014 та 2022 років РФ перебрала контроль над шахтами, кар’єрами та буровими установками. Особливо постраждали вугільна та металургійна галузі. На Донбасі під окупацією опинилися десятки місць видобутку. Станом на початок 2025 року близько 70 шахт перебувають у зоні окупації, а вугілля з них вивозять до РФ або на експорт через російські порти.
– Видобуток у Криму. Росія використовує надра дев’яти родовищ “Чорноморнафтогазу”, отримавши вже понад 9 млрд куб. газу на захоплених вишках.
– Окупація на Півдні та Сході. Окупаційна влада планує видобуток залізної руди на Запоріжжі та експлуатує шахти на Донбасі, інтегруючи видобуті ресурси у власну економіку.
– Привласнення активів. НАК “Нафтогаз України” ініціювала арбітраж у Гаазі, оскільки РФ незаконно привласнила майно “Чорноморнафтогазу”, інфраструктуру та флот.
Ці дії є грубим порушенням міжнародного права та Конституції України, згідно з якою надра є виключною власністю українського народу. Тому після війни Кремль змушений буде заплатити за всі награбовані корисні копалини.
Галина Гірак