Після теракту у Львові, коли загинула поліціянтка, дискусія про закриття Telegram набрала нових обертів. В Офісі президента запропонували повністю заблокувати месенджер, у Верховній Раді — “приручити” його або ж створити український аналог. Повна заборона або хоча б контроль Заступниця глави Офісу президента Ірина Верещук першою порушила питання блокування Telegram та “інших анонімних платформ” в Україні, звинувативши Росію в систематичному використанні застосунку як інструменту вербування.
“Якщо нам потрібно обмежити можливості цих платформ для захисту життя наших людей та захисту національної безпеки, то ми повинні це зробити”, – заявила вона.
Згодом, після терористичних атак Росії на правоохоронців, її підтримав міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.
На брифінгу його запитали журналісти, як часто Telegram використовується для зв’язку з окупантами та чи вважає МВС, що його роботу слід обмежити.
“Це, мабуть, питання не лише до МВС. Telegram використовується частіше. У відсотковому співвідношенні, я думаю, щонайменше в половині випадків”, – відповів міністр.
Загалом, Клименко визнав неможливість повного блокування Telegram. За його словами, люди все одно знайдуть способи обійти блокування. Водночас вимагає контролю через терористичні атаки, зокрема, проти правоохоронців. Кінець анонімності чи український аналог Активним прибічником регулювання роботи Telegram в Україні є нинішній керівник Офісу президента Кирило Буданов. Він піднімав це питання, коли ще був керівником військової розвідки.
У вересні 2024 року Буданов назвав месенджер загрозою національній безпеці, але запропонував зареєструвати канали в Telegram, замість блокування застосунку.
Схожу думку зараз підтримують і у Верховній Раді. Голова парламентського Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин напередодні повідомив, що влада дійсно має технічні можливості для заборони Telegram, але найімовірнішим варіантом є деанонімізація користувачів.
За його словами, месенджер дуже популярний в Україні: ним користуються 70-80% користувачів. Хоча є альтернативні платформи, проте “вони не в звичках українців”.
Як прогнозує Юрчишин, процес деанонімізації користувачів Telegram буде важким, якщо не буде співпраці з адміністрацією месенджера.
“А Павло Дуров до останнього уникав будь-якої комунікації з Україною. Його сервери в Росії, тобто Telegram. Дуже багато його співробітників в Росії”, – сказав Юрчишин для УНІАН і додав, що навряд чи без якогось “батога”, тобто можливості впровадження санкцій, вдасться примусити Telegram іти на контакт.
Парламентар зазначив, що таким чином, поки що про деанонімізацію говорять, але конкретних пропозицій наразі фактично немає.
Ще одним варіантом, за словами нардепа, є альтернатива для Telegram – месенджер на базі додатку Дія.
“Технічно держава здатна створити власну мережу, але важливо, аби їй довіряли. І якщо буде особистий приклад керівництва держави, дуже ймовірно, що бізнес з часом буде довіряти такому продукту”, – сказав він.
“Говорити, що, Telegram є незамінним не можна, він зручний і звичний, але питання зручності і звичності нівелюється питанням безпеки”, – додав Юрчишин. Коли очікувати зміни На запитання журналістів, чи можуть відбутися якісь зміни вже в найближчі місяці, Юрчишин сказав: “Я дуже сподіваюся, що досить смертей для того, щоб ми почали цією справою займатися впритул. Тому дуже сподіваюся, що це будуть якраз найближчі місяці”.
За словами нардепа, якщо в найближчі місяці нічого не відбудеться, то, радше за все, “це знову забудеться і активізується, на жаль, під час чергового теракту, який здійснюватимуть українські громадяни, завербовані через Telegram”.
