В Росії незалежне кіно фактично знищене. Російська кіноіндустрія наслідує радянську систему “полочного” кіно – з тією різницею, що нинішня цензура діє без чітких правил і формальних пояснень. Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України у неділю, 8 березня.
Фільми забороняють або витісняють із прокату через скарги “громадських активістів”, втручання силовиків або просто через невідповідність воєнній риториці – і жоден із цих механізмів не передбачений законом.
Картина Вітер Сергія Члиянця, визнана найкращим російським фільмом 2025 року за версією премії “Білий слон”, не потрапила на фестиваль Маяк після того, як куратор із силового відомства ознайомився зі змістом. Фільм Казка Олександра Сокурова отримав відмову в прокатному посвідченні без жодних офіційних пояснень. Якутська Айта Степана Бурнашева, яка окупила бюджет у десять разів, позбулася прокатного дозволу з формулюванням про “демонстрацію національної нерівності”. Навіть наявність прокатного посвідчення, як у випадку Нууччи Володимира Мункуєва, не гарантує виходу на екрани: достатньо публічних звинувачень у “русофобії”.
“Незалежного кіно на Росії фактично не залишилося. Те, що ще знімається, або проходить крізь фільтр силових структур іще на стадії виробництва, або осідає на полицях після. Влада очікує “буму патріотичного кіно” і не розуміє, чому його немає. Але саме вона знищила середовище, в якому будь-яке кіно взагалі могло з’являтися”, – зазначили у відомстві.
Вовки в овечій шкурі: як Європа має фільтрувати “хороших” росіян
