Більшість українців підтримують ідею проведення референдуму щодо мирної угоди, хоча є тенденція до погіршення ставлення до цієї ідеї. Такими є результати опитування, проведеного 1-8 березня Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).
Зазначається, що порівняно з серединою січня 2026 року з 55% до 50% стало менше тих, хто підтримують таку ініціативу. Натомість з 32% до 40% стало більше тих, хто виступає проти.
Під час іншого опитування, яке проводилося в лютому, на запитання, чи готові українці на виведення військ з Донбасу в обмін на гарантії безпеки від США і країн Європи, 57% українців вважали таку пропозицію категорично неприйнятною, а 36% готові були її схвалити, хоча й переважно неохоче. Зазначається, що ідею референдуму значно більше підтримують ті, хто вже готовий схвалити виведення українських військ з Донбасу в обмін на гарантії безпеки: серед них 71% позитивно ставляться до ідеї референдуму, проти – 25%. Серед тих, хто категорично проти такої пропозиції щодо Донбасу, 39% підтримують ідею референдуму, 48% виступають проти, 13% не визначились.
За даними опитування, 31% респондентів відповіли, що вони точно взяли би участь у референдумі щодо мирної угоди у разі його проведення. Ще 33% відповіли, що скоріше візьмуть участь. Тобто загалом 64% висловлюють готовність проголосувати, хоча з них лише половина твердо збираються це робити. Третина респондентів (30%) зазначили, що скоріше чи точно ні не візьмуть участь у голосуванні.
Респонденти, які готові підтримати виведення військ України з Донбасу, частіше готові і голосувати на референдумі – 76%. Серед же тих, хто категорично проти такої угоди, голосуватимуть 59%.
При цьому суттєвої різниці між макрорегіонами України, між чоловіками та жінками та між громадянами з різним рівнем освіти у готовності взяти участь в такому референдумі нема.
Жителі малих міст (до 20 тис) і сіл трохи рідше заявляли про готовність брати участь в ньому (60%), ніж жителі міст з населенням більше 20 тис (68-70%). Громадяни 45-59 років частіше (71%) готові брати участь у ньому, старші 60 років – рідше (60%). Люди з дуже низьким рівнем достатку рідше (57%) заявляли про бажання брати участь у такому референдумі, ніж люди з достатком від низького до високого. Двомовні частіше заявляли про наміри брати участь в референдумі (73%), ніж україномовні (63%) та російськомовні (66%).
Водночас на питання в іншому формулюванні – “чи підтримуєте Ви встановлення миру шляхом схвалення угоди з США і Європою, яка передбачає членство України в ЄС в 2027 році, територіальні компроміси, надійні гарантії безпеки та план економічної відбудови?” – позитивно відповіли вже 61% опитаних, 10% негативно, 21% не голосував би. Навіть серед тих, хто категорично проти обміну Донбасу на гарантії безпеки, 54% на такому референдумі готові проголосувати “так”, і лише 14% проголосували б “ні”.
“Отже, можна отримати позитивний результат референдуму з “правильно” сформульованим запитанням. Тобто ми бачимо, що більшість українців відкидають виведення військ з Донбасу в обмін на гарантії безпеки (тим більше коли гарантії від США не виглядає переконливо). Але якщо ці всі моменти не згадуються чи “запаковуються” у гарні слова і акценти, це підвищує можливість отримати схвалення на всенародному волевиявленні”, – йдеться в пресрелізі.
При цьому в КМІС також заявляють про ризик низької явки на такому голосуванні і, як наслідок, відсутності легітимності.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький наголошує, що наразі невідомо, чи ідея референдуму є реальним сценарієм, який обговорюється і до якого готується політичне керівництво, чи це лише дипломатичний хід України.
“Разом з цим, якщо існує хоча би теоретична можливість проведення референдуму, необхідно також і обговорювати супутні виклики… І наше опитування засвідчує серйозні виклики і ризики щодо такого референдуму. Так, по-перше, сама ідея розділяє суспільство і ми не маємо консенсусу щодо взагалі доцільності його проведення. По-друге, є підстави очікувати на невисоку явку, яка до того ж може бути різною серед окремих груп населення. По-третє, є ризики маніпуляцій на рівні формулювання запитання, яке не буде достовірно відображати предмет референдуму. Це все разом може підірвати легітимність такого референдуму і якщо ці проблеми не будуть вирішені, то це може створити суттєву кризу в суспільстві після його проведення”, – зазначив він.
Опитування проводилося методом телефонних інтерв’ю (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх підконтрольних Уряду регіонах України серед 1003 респондентів у віці 18 років і старше. До вибірки включалися внутрішньо переміщені особи, які переїхали з окупованих територій, але не опитування не проводилося серед громадян, які виїхали за кордон.
