Експортують мінімально, за наявності надлишку Передусім йдеться не про масштабний експорт, а про буквально десятки мегават у певні години. Перші поставки склали приблизно 12 МВт.
Рішення про експорт ухвалює диспетчер НЕК “Укренерго”, і лише тоді, коли система має певний запас. У випадку, якщо з балансом стане гірше – експорт зупиниться. Тобто це не “вивезення електроенергії з країни”, а інструмент балансування системи.
Про це заявив віце-президент з питань енергетики Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine) Олександр Трохимець. “Чому профіцит взагалі з’явився? Перша причина – традиційні весняні паводки. Вода приходить у водосховища, гідроелектростанції збільшують виробіток.Друга причина – сонячна генерація. З приходом весни вона різко додає у виробництві. У результаті вдень енергосистема іноді виробляє більше електроенергії, ніж може спожити.І тоді виникає питання, що з нею робити: обмежувати роботу електростанцій чи віддати цей надлишок на зовнішній ринок? Другий варіант, очевидно, виглядає більш логічним”, – зазначив він. Трохимець пояснив це тим, що коли генерацію примусово зупиняють, електростанції просто втрачають виробіток і гроші. А гроші енергетиці зараз потрібні як повітря. На ремонти, відновлення обладнання після ударів, підготовку до наступної зими.
Він також додав, що є ще одна річ, яку варто розуміти: Україна працює синхронно з європейською енергосистемою ENTSO-E, а для таких систем нормальна ситуація, коли в різні години відбувається і імпорт, і експорт. Вдень – профіцит сонця, можна експортувати. Увечері – пікове споживання, може знадобитися імпорт. Це нормальна логіка роботи інтегрованого енергоринку. Все визначає баланс На думку доктора економічних наук та керівника енергетичних програм Українського інституту майбутнього Андріан Прокопа, яку він виклав на своїй сторінці у Facebook, очевидним є той факт, що поширювати істерію з приводу експорту електроенергії можуть люди, які або не розуміють, як працює енергосистема, або ті, які явно зацікавлені в розхитування ситуації.
За його словами, в кожну хвилину доби максимальна можливість виробництва електроенергії та її споживання різняться. І саме баланс, різниця між виробництвом та споживанням, визначає, чи потрібно імпортувати електроенергію, а може, і взагалі додатково потрібно вводити графіки. Або ж навпаки: якщо виробництво перевищує споживання, то можна (і навіть треба) експортувати. “Навіть у разі профіциту загалом, можуть бути вузькі місця в системах передачі та розподілу електроенергії внаслідок обстрілів. “Транспортні артерії” не можуть вмістити весь обсяг. Це як товстий кіт, який не може пролізти в дірку у паркані, в яку щойно заскочив худий. Отак от, у вас два коти, але в потрібному місці лише один. Тому можлива ситуація, коли загалом в енергосистемі дефіцит, а в окремих районах відключення”, – так образно висловився експерт про ситуацію в енергосистемі. Він також пояснив, що сонячна генерація починає збільшувати виробництво. Природно, що це вдень, коли споживання помірне. І виникає профіцит. Подібна ситуація вночі, коли АЕС видають електроенергію, а споживання найнижче протягом доби. “Цей надлишковий струм треба кудись діти. Куди? Ну, можна наказати припинити виробляти електроенергію. А можна її продати. Який варіант кращий? Бінго! Продати і заробити для країни валюти, бо наша економіка – це пацієнт в стані реанімації. А увечері сонце заходить, а всі приходять додому і вмикають свої електрочайники. І виникає дефіцит. І ми починаємо імпортувати. Звісно, за валюту. Якщо у вас досі не складається, як можуть одночасно співіснувати експорт, імпорт та відключення, – читайте цей текст двічі на день після прийому їжі”, – підсумував Прокіп. Чи вплине експорт світла на українців За даними моніторингів, обсяги поставок струму за кордон 5 березня були дуже низькими – за добу було експортовано лише 12 МВт-год до Молдови лише в нічні години. Хоч на аукціонах з розподілу пропускної спроможності були зареєстровані 61 МВт в окремі години, але фактично вони не були використані. Востаннє перед цим експорт електроенергії здійснювався 11 листопада 2025 року.
У наступну добу, 6 березня, компанії зарезервували на добових аукціонах пропускної спроможності 120 МВт-год для експорту. Найбільша потужність була заброньована на 10 годину – 20 МВт. “Наразі обсяги експорту мізерні і відбуваються лише у профіцитні години, переважно у періоди найбільшої активності сонячних електростанцій. Загалом енергосистема працює дуже динамічно: баланс виробництва та споживання формується фактично щохвилини, тому ситуація може швидко змінюватися. Якщо в окремі години виникає можливість для експорту електроенергії, це не означає, що в інші періоди не може з’явитися дефіцит – така змінність є нормальною особливістю роботи будь-якої енергосистеми”,- зазначила аналітик ринку електроенергії компанії ExPro Дарʼя Орлова. У компанії додали, що профіцит в окремі години формується завдяки активній генерації сонячних електростанцій та загалом відновлюваних джерел енергії, а також через стабільно високий рівень виробництва на АЕС.
Водночас частина генеруючих потужностей, зруйнованих російськими атаками, досі перебуває у ремонтах, відновлення яких потребує тривалого часу. Із настанням весни та теплої сонячної погоди також суттєво скоротилося споживання електроенергії, що вплинуло на баланс у системі. Тому у деякі години все ще може виникати дефіцит потужності та, відповідно, можливе застосування обмежень електропостачання. Також через проблеми з мережевою інфраструктурою внаслідок ворожих обстрілів може виникати дефіцит у окремих регіонах.
Тому імпорт електроенергії все ще залишається на високому рівні. Наприклад, 5 березня його сумарний обсяг за добу склав 27 тис. МВт-год. Зазвичай найбільше електроенергії імпортується у години вечірнього піку, близько 1,4 ГВт.
Зважаючи на пояснення експертів, експорт струму не повинен впливати на забезпечення електроенергією українців.
Галина Гірак
