Держаудит не змогла подати касацію у справі НАНЦ, що ставить під загрозу розслідування ДБР на 45 мільйонів доларів
Держаудитслужба програла апеляційний розгляд і не змогла подати касаційну скаргу у справі проти Національного антарктичного наукового центру, що може негативно вплинути на розслідування ДБР щодо корупції на суму 45 млн доларів під час тендерів НАНЦ.
Про це стало відомо з судових рішень у справі.
Шостий апеляційний адміністративний суд у Києві (Головуючий суддя — Коротких А.Ю., судді — Сорочко Є.О., Чаку Є.В.) 27 жовтня завершив розгляд апеляційної скарги Держаудитслужби та залишив без змін рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 серпня.
Суд повністю задовольнив позов НАНЦ, визнав протиправними та скасував два ключові пункти вимоги Держаудитслужби, виданої за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності центру за період з 1 січня 2021 по 31 липня 2024 року.
Держаудитслужба вимагала від НАНЦ звернутися до Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України з вимогою відшкодувати нібито завищену вартість науково-дослідних робіт і науково-технічних розробок на суму 325 тис. гривень із подальшим перерахуванням цих коштів до бюджету.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції, що така вимога є незаконною з кількох причин:
орган фінансового контролю не має права примусово стягувати збитки через вимогу — це можливо лише через окремий судовий позов про стягнення збитків;
розмір і факт завдання збитків державі може встановлювати лише суд;
вимога не відповідає механізмам, передбаченим Бюджетним кодексом для такого типу порушень.
Але найголовніше — це скасування пункту аудиторів, який зобов’язував НАНЦ «посилити контроль» за виконанням контрактів з управляючими компаніями РЕСН OU та WINOT OU щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів при наданні комплексної послуги матеріально-технічного забезпечення.
Суд визнав цей пункт:
надто загальним і оціночним;
таким, що не містить конкретних обов’язків чи механізму виконання;
=таким, що порушує принцип правової визначеності;
виходить за межі повноважень органу державного фінансового контролю, оскільки фактично втручається у внутрішнє управління установи.
Держаудитслужба в акті ревізії та вимозі стверджувала, що НАНЦ безпідставно застосував переговорну процедуру закупівлі (ч. 2 ст. 40 Закону «Про публічні закупівлі») при укладенні контрактів з естонською компанією PECH OU на:
управління та підготовку до переходу судна James Clark Ross (майбутня «Ноосфера») з Данії до Одеси — 1.32 млн доларів
комплексну послугу матеріально-технічного забезпечення антарктичних експедицій — 6,26 млн доларів
Суд встановив, що: НАНЦ документально обґрунтував неможливість конкуренції з технічних причин. Пізніше (у 2025 році) сама Держаудитслужба листами повідомила, що не виявила фактів завдання збитків державному бюджету ні за контрактами з PECH/РЕСН OU, ні з WINOT OU.
Таким чином, суд дійшов висновку, що порушення законодавства про закупівлі в цій частині не встановлено.
2 грудня 2025 року Касаційний адміністративний суд відмовив аудиторам у відкритті касаційного провадження за їхньою скаргою на рішення судів попередніх інстанцій у справі № 320/31556/25. Суд констатував, що справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження. Згідно з пунктом 2 частини п’ятої статті 328 КАС України, судові рішення у таких справах не підлягають касаційному оскарженню, за винятком чотирьох виняткових випадків:
а) питання права має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа позбавлена можливості спростувати обставини в іншій справі;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для скаржника;
г) суд першої інстанції помилково відніс справу до незначної складності.
Держаудитслужба посилалася лише на пункт «а» — нібито фундаментальне значення питання права. Проте Верховний Суд зазначив, що скаржник:
– не навів жодних конкретних доказів;
– не вказав, які саме новітні, проблемні чи засадничі питання права потребують уніфікованого тлумачення;
– не довів, що рішення у цій справі матиме системний вплив на широке коло подібних спорів або на правозастосовчу практику загалом.
Суд підкреслив, що незгода зі змістом рішень нижчих інстанцій, суб’єктивні труднощі в тлумаченні норм чи негативні наслідки для скаржника самі по собі не є достатньою підставою для вважання питання «фундаментальним». Верховний Суд діє як «суд права», а не як «суд фактів», і переглядає лише справи, що мають принципове значення для формування єдиної практики.
Оскільки касаційна скарга подана на рішення, винесене за правилами спрощеного позовного провадження, і скаржник не довів наявності жодної з виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п’ятої статті 328 КАС України, підстав для відкриття касаційного провадження немає.
Нагадаємо, що кримінальне провадження № 42024000000000905 внесене 24 липня 2024 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 191 ККУ.
Слідчі припускають, що службові особи НАНЦ перебували у змові з власником групи компаній «Інтеррибфлот», що є найбільшим виробником рибних консерв в Україні (торгові марки «Аквамарин», «Море», «IRF» та деякі інші). Андрієм Чукліним, внаслідок чого той отримав неправомірну вигоду. Якщо прослідкувати далі рух цих коштів, то частину з них отримував білоруський олігарх Олександр Мошенський, один із «гаманців» режиму Лукашенка.
При цьому 2-ге управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами ДБР Офісу генпрокурора та слідчі ДБР вже понад пів року зволікають з розслідуванням справи та оголошенням підозр по цьому резонансному КП.
