Міжнародна команда астрономів за допомогою космічного телескопа CHEOPS Європейського космічного агентства виявила незвичну планетарну систему, яка може змінити уявлення про формування планет. Про це йдеться у пресрелізі University of Warwick.
У Сонячній системі спостерігається чітка закономірність: внутрішні планети -кам’янисті (від Меркурія до Марса), а зовнішні -газові гіганти (від Юпітера до Нептуна). Подібна структура неодноразово фіксувалася і в інших системах Чумацького Шляху.
Втім, дослідження зірки LHS 1903, яку очолив доктор Томас Вілсон з Університету Ворвіка, показало іншу картину. Навколо холодного червоного карлика обертаються чотири планети. Найближча до зірки -кам’яниста, далі розташовані дві газові – що відповідає звичній моделі.
Однак четверта, найдальша планета, виявилася кам’янистою, хоча за класичними теоріями на такій відстані мали б формуватися газові гіганти.
“Це дивне відхилення робить систему унікальною – ніби вивернутою навиворіт. Кам’янисті планети зазвичай не формуються далеко від своєї зірки, за межами газових світів”, – пояснив Томас Вілсон.
За словами дослідників, віддалена планета могла втратити газову атмосферу або ж ніколи її не мати. Крім того, аналіз показав, що планети цієї системи формувалися не одночасно, а поступово – у процесі, який називають “формуванням планет навиворіт”.
Відкриття може змусити науковців переглянути традиційні моделі формування планетних систем і краще зрозуміти різноманіття світів у нашій галактиці.
